Розмір шрифту: 

Обтиск представляє собою операцію, при якій відбувається звуження поперечного перерізу прутків і труб, а також кінцевої частини порожнистих або об’ємних деталей шляхом обтискування матеріалу зовні та зменшення діаметра.[1]. Граничні можливості при обтиску трубчастої заготовки характеризуються коефіцієнтом обтиску. При обтиску при перевищені допустимого ступеня деформації утворюються дефекти у вигляді кільцевих складок в зоні передачі зусилля (перед матрицею) або у вигляді повздовжніх складок на кромці дульця в зоні максимальної деформації [2]. Крім того при обтиску з неоптимальною геометрією деформуючого інструмента відбувається непрогнозоване зменшення внутрішнього діаметра дульця, що є недопустимим для гільз. Тому традиційно при виготовленні гільз дульце після обтискування калібрують [3].

Метою роботи була оптимізація по переходам геометрії матриць для обтискування гільзи калібру 12,7 мм для зменшення величини стискаючих напружень у стінці гільзи при деформуванні (зменшення ймовірності втрати стійкості стінок) та забезпечення необхідної циліндричності дульця гільзи без подальшого калібрування.

Для вирішення поставленої задачі використовувалася комп’ютерне моделювання процесу у DEFORM 2D.

За результатами проведених досліджень вдалось отримати оптимальний розподіл ступенів деформацій по переходам з рівномірним розподілом навантаження без втрати стійкості стінки гільзи в процесі обтискування та оптимальну геометрію деформуючих матриць (кути, радіусні заокруглення на місці переходу скату гільзи в дульце), що забезпечило отримання необхідної геометрії дульця гільзи без додаткових технологічних операцій.

Обтиск; DEFORM 2D; матриця; пуансон; циліндричність; напружено-деформований стан; втрата стійкості; напруження