Розмір шрифту: 

За останні десятиліття розроблено чимало способів підвищення зносостійкості ріжучого інструменту (РІ), серед яких найбільш перспективними є технології нанесення зміцнюючих покриттів за допомогою високоенергетичної обробки. Однак кожен із методів має обмеження, що впливає на їх застосування. Тому створення ефективного, економічного та простого у впровадженні способу підвищення зносостійкості залишається актуальним.

Встановлено, що руйнування інструменту найчастіше починається з поверхневих зон, які піддаються інтенсивному зношуванню. Надійність РІ визначається зносостійкістю, яка залежить від фізико-механічних властивостей матеріалів та якості обробки. Ключову роль відіграють структура й властивості поверхневих шарів, зумовлені хімічним складом і будовою матеріалу.

Сучасним ефективним методом зміцнення є нанесення функціональних тонких покриттів, які утворюються шляхом хімічних реакцій і дифузійних процесів, не змінюючи при цьому внутрішню структуру матеріалу. Такі покриття формуються методами електроосадження (наприклад, хромування, нікелювання) або напилення (газополуменеве, плазмове тощо).

Таким чином, підвищення зносостійкості РІ — складне, але важливе завдання машинобудування, що вимагає міждисциплінарного підходу на основі знань з фізики, хімії та матеріалознавства.

Зносостійке покриття; різальний інструмент; процес різання; PVD метод фізичного осадження; CVD метод хімічного осадження; дискретні покриття; композитні матеріали (КМ); полімерні композитні матеріали (ПКМ); покриття дискретної структури