Сьогодні в Україні значного поширення набуває сфера 3D-друку, яка застосовується у виготовленні виробів у дрібносерійному або штучному виробництві, які, своєю чергою, мають задовольняти умовам міцності, надійності та мінімальної маси. Проте, кожна деталь виготовлена за допомогою 3D-принтера може бути надрукована в різній орієнтації відносно стола, з різними напрямками волокон. Від цих змінних безпосередньо залежать фізичні властивості готових виробів, які можуть змінюватися у досить широкому діапазоні. Саме тому для виготовлення їх ефективними з погляду маси, міцності та вагової ефективності – визначення границь цього діапазону є необхідним компонентом, про що і йтиметься у цьому дослідженні.