Розмір шрифту: 

Захватні пристрої застосовуються для захвату та утримання об’єктів. Промислові роботи, в залежності від задачі, комплектуються стандартними захватними пристроями, а для спеціальних задач їх проектують індивідуально. Захвати повинні забезпечувати певні функції: швидкість переналаштування, надійність утримання деталі, відповідати розмірам робота, не пошкоджувати деталь, забезпечувати задану точність базування [1].
Захватні пристрої розподіляються за певними характеристиками. По принципу дії розрізняють механічні, вакуумні, магнітні. Найбільш розповсюдженими захватними пристроями є механічні. Вони поділяються на захвати з приводом (пневматичні, гідравлічні, електромеханічні тощо) та підтримуючі, що просто притримують за певні частини деталі (виступи, кільця під клюк). Вакуумні поділяють на активні та пасивні. Магнітні бувають електромагнітні та з постійним струмом [2].
За видом кріплення захватні пристрої бувають змінні, незмінні, з автоматичною зміною та швидкоз’ємні. В залежності від базування поділяють на центрувальні, що визначають положення площини симетрії об’єкта або її осі; базувальні, що визначають положення базової поверхні; фіксуючі положення деталі [3].
Захватні пристрої за видом керування поділяють на адаптивні, командні, з жорстко заданою програмою, без керування. Командні виконують захват або відпускання по команді. До захватів без керування належать, наприклад, пристрої з постійними магнітами. Захвати з жорсткою програмою визначають величину переміщення губок, положення та силу затискання в залежності від програми. Адаптивні мають датчики, що дають інформацію про навколишнє середовище [3].
Окрім типу приводу, захвати поділяються за типом губок (жорсткі, регульовані, гнучкі, пружні), за видом передаточного механізму (важільні, рейкові, клинові). Рейкові захватні пристрої мають менші габаритні розміри, аніж важільні. Однак, рейкові забезпечують більше розкриття губок, але мають менші сили затиску. Якщо маса деталей не велика, то можна використати захватні пристрої односторонньої дії з пружиною, що буде повертати пристрій в початкове положення [3].
Для запобігання пошкодження деталі при затиску використовують гумові підкладки, які дозволяють зменшити деформацію або взагалі звести її до нуля. Також, використовують губки з еластичними камерами, які надуваються повітрям, виконуючи захват. Такі губки використовують, наприклад, для фіксації крихких предметів [3].
Отже, тип захвату обирається в залежності від зусилля, ваги об’єктів, типу приводу, умов експлуатації. Необхідно враховувати тип приєднання захвату до робота та можливість його зміни. Форма захвату залежить від функцій, які від повинен виконувати та від того, як взаємодіє з об’єктами.

затискач; маніпулятор; промисловий робот