Розмір шрифту: 

Наявність упорядкованої сукупності квазістійких вихрових структур в торцевій зоні вихрової камери (ВК) з видовженою тупиковою частиною [1] має призводити до певної реакції потоку на виході порівняно із структурою течії у випадку камери з гранично коротким розташуванням глухого торця. Досліджується ця реакція вихідного потоку при різних кутах α осьової орієнтації підведення вхідного потоку і при різних відносних відстанях розташування глухого торця від впускного сопла (L/do=0; 4,4; do – внутрішній діаметр камери) в діапазоні чисел Рейнольдса соплового потоку Rec=50 000÷100 000. Здійснено вимірювання термоанемометром актуальної швидкості потоку вздовж вихідного перерізу ВК з обробкою отриманої інформації згідно із спеціальною методикою статистичної обробки часових рядів (вибірок) відповідних даних з реєстрацією їх на комп'ютері після перетворення із аналогової форми сигналів у цифрову. Аналіз характеристик безрозмірних профілів трансверсальних складових усередненої швидкості U* та відносної інтенсивності пульсацій εu у вихідному перерізі ВК в порівнянні з ВК при L/do=0 показав наступне: при α=00 і α= –200 видовження тупикової зони до L/do=4,4 збільшує рівномірність розподілу інтенсивності пульсацій за вихідним перерізом ВК відповідно на 37% і 18,3%, причому в останньому випадку тупикова область підсилює середню інтенсивність пульсацій на 18%. Таким чином, реалізовано інтегральний метод квазістаціонарного керування інтенсивністю і рівномірністю процесів перемішування у ВК вихідних потоків.
Ключові слова: вихрова камера, відцентрова сила, термоанемометр, профіль швидкості, інтенсивність пульсацій, вихрова структура.

вихрова камера; відцентрова сила; термоанемометр; профіль швидкості; інтенсивність пульсацій; вихрова структура етр;