У статті обговорюється проблема безпеки польоту і зльоту-посадки літального апарата. Рішенням цієї проблеми може бути конструювання такого літального апарату, який би мав 100%-й захист від несанкціонованого дотику із злітно-посадковою смугою. Пропонується повернутися до розробки механічної, позбавленої людського фактору захисту хвостової частини фюзеляжу літального апарата від зіткнення із злітно-посадковою смугою. Обговорюються питання зміни психологічної установки авіапасажирів, зміни технології посадки літального апарата, розвитку безпілотної посадки повітряних суден. Розглядається можливість конструювання спеціального наземного обладнання (п'єдесталу) для шасі безпеки.

Існуючий алгоритмічний захист від несанкціонованого дотику хвостової частини фюзеляжу літального апарата із злітно-посадковою смугою має високу, але не стовідсоткову ефективність. Особливо недостатня ефективність виявляється в умовах посадки літального апарата. Ця обставина загрожує безпеці авіапасажирів, які перебувають в специфічних умовах приземлення. 
Основною причиною несанкціонованої взаємодії літального апарата із злітно-посадковою смугою є людський фактор, зокрема з боку командира літального апарата.

Мета даної статі полягає у розробці конструкторської концепції шасі літального апарату, яке дозволить захистити задню частину фюзеляжу літального апарата від несанкціонованого дотику зі злітно-посадковою смугою та виключити із можливих причин такого дотику людський фактор.

Сутність запропонованого механічного захисту зводиться до встановлення у хвостовій частині фюзеляжу літального апарата четвертого шасі.

Конструкція демпфуючого шасы безпеки передбачає поділ стійки шасі на дві частини і розташування між ними демпфуючого механізму.

Психологічна установка, сформована у конкретного авіапасажира до моменту зльоту ЛА, полягає в наявності переконання в тому, що наявність ДШБ у літального апарата зі 100%-ю надійністю збереже йому життя, тобто виключить саму можливість несанкціонованого механічного контакту ЛА з ЗПС.