Одним з найбільш поширених способів отримання якісної питної води, є використання спеціальних фільтрів у яких очищення здійснюється за допомогою використання мікропористих полімерних мембран, що формують багатошарові структури. Фільтраційні мембрани є анізотропними матеріалами, тому визначення їх механічних властивостей та введення у розгляд коефіцієнта анізотропії є необхідним моментом при плануванні технологічного процесу створення мембранного наповнювача фільтрів. А саме: в залежності від границі міцності, відносного залишкового видовження обмежується технологічне зусилля натягу мембрани, яке впливає на кількість шарів мембранного пакету очисного фільтру та обумовлює ступінь фільтрації, тощо.

В даній роботі розглянуто три типи полімерних мембран у вигляді проб, виготовлених з рулонів матеріалу різних виробників. Для всіх трьох проб проведені випробування на простий розтяг, при цьому для досліджень з проб виготовлялись зразки вирізані під кутами 0, 45 та 90 відносно поздовжнього напрямку рулону, кількість зразків для кожного напрямку становила не менше трьох. Експериментальні дослідження проводились відповідно до ДСТУ. За результатами досліджень для кожного напрямку були отримані експериментальні діаграми деформування, що дало можливість визначити механічні характеристики досліджуваних полімерних мембран. При цьому ці характеристики були розраховані як середнє арифметичне експериментальних значень для всіх зразків певного напрямку.

Були отримані залежності механічних характеристик мембран від кута вирізання зразків та визначено коефіцієнти анізотропії, що для розглянутих у роботі матеріалів становили 0,3-0,5.

За результатами досліджень були сформульовані рекомендації щодо використання полімерних мембран, які надавалися для проведення випробувань замовником.