Розглядаючи матеріально-технічну базу сучасних підприємств, можна дійти висновків, що обладнання більшості з них – це застарілі зразки, які, не дивлячись на свій вік, сумлінно працюють, але потребують заміни на нове, більш сучасне та модернізоване з врахуванням сучасних вимог, зокрема, точності, швидкохідності (тобто і продуктивності) і, чи не найперша вимога, – гнучкості.

Впровадження сучасного обладнання дозволить підвищити дохід підприємства, що позитивно вплине на економіку держави. На жаль, в умовах сьогодення не завжди є можливість замінити старі зразки обладнання на сучасні, тому модернізація старих зразків обладнання є досить актуальною. Одним з багатьох рішень модернізації, що суттєво розширює технологічні можливості обладнання, є поворотні та поворотно-ротаційні столи.

Сьогодні доступно багато інформації щодо різних досліджень поворотних столів, але більшість з них створюють лише нові запитання і тим самим ускладнюють пошук оптимальних рішень для модернізації виробництва. Але завжди бувають виключення. Наприклад, порівняння 5-ти та 3+2 координатних схем фірмою Leeaman коротко та швидко дає відповідь на те, що необхідно саме для данного типу виробництва – 5-ти координатна обробка чи 3+2 [1]. Також в [2] один абзац присвячений різниці координатних схем обробки. В більшості інформаційних джерел дані аналізуються під іншим кутом зору.

Логічно, що пошук рішень для модернізації обладнання починається з пошуку виробників поворотних столів (а це досить широке коло фірм, які представлені на ринку України), аналізу їхньої продукції, узагальнення характеристик, ціни, можливості гарантійного обслуговування і т. ін. Перейшовши до огляду необхідної продукції, стикаємось з проблемою значної відмінності цін при майже однакових характеристиках. І тут для якісного та вірного рішення необхідно враховувати комплекс показників та певні критерії, адже з безлічі альтернатив необхідно обрати кращу. Для порівняльного оцінювання багатокритеріальних альтернатив у нагоді стануть методи системного аналізу з одночасним застосуванням підходів дослідження операцій та прийняття рішень [3]. Подібні задачі найчастіше не можуть бути формалізовані й вирішуються завдяки досвіду та вмінням експертів і особи, яка приймає остаточне рішення (рос. ЛПР). При виборі комплектуючих вузлів, зокрема й при модернізації, рішення часто приймають з врахуванням двох критеріїв – ефективність і вартість: ефективність досягнення мети й зусилля, яких це вимагає.

Найпростіший варіант прийняття рішення – використання інтегрального показнику якості, який відобразить комплексну оцінку кожного виробника поворотних столів. Нажаль, завжди існують «але» і наявність у одного виробника унікальних рішень може значно спотворити результати цього показника.

Другий етап, коли вже чітко обрані фірми-виробники, – вибір самого рішення. І ось тут постає вся складність вибору: різноманітні (не стандартизовані, тож і відрізняється перелік) і не завжди точні характеристики, що їх вказують в каталогах, та навіть і пошук самих докладних каталогів продукції. Ці обставини погіршують якість порівняльного оцінювання і в деяких випадках зводять нанівець застосування інтегрального показника якості як методу обрання рішення по модернізації.