Наукові конференції України, Інновації молоді в машинобудуванні 2020

Розмір шрифту: 
Ультразвукове технологічне обладнання для опріснення морської води
С. С. Антонов, О. Ф. Луговський

Остання редакція: 2020-05-18

Тези доповіді


Двадцяте та двадцять перше століття стали століттями «прориву» чи не у всіх сферах життя людини. Почали активно розвиватися не тільки наука, а й промисловість, значно виріс рівень життя людей. За рахунок підйому рівня промисловості все більше і більше нових продуктів стали доступними для користування людьми у повсякденному житті.

Але на кожен новий плюс з’являється один новий мінус, і одним з таких мінусів стало використання води в значно більших масштабах. Воду почали використовувати всюди – у домашньому господарстві, на виробництвах, на станціях та для вироблення електроенергії і т.д. [1]

З підключенням чи не кожної домівки для водопровідної мережі, люди почали використовувати воду більше в декілька разів. З ростом промисловості зріс і попит на воду – чим більше підприємство, тим більше води потрібно для його функціонування. АЕС, ГЕС, ТЕС взагалі не можуть працювати без води, адже саме вода є основним рушієм генераторних турбін, що на них встановлені.

А в чому ж тут проблема? Споживання води хоч і виросло, та все ж більша частина Земної поверхні покрита нею і води вистачить для всього, та й всі, вище перечисленні, споживачі близько 80% використаної води скидають назад в природу. Але проблема в тому, що більша частина цієї використаної води є забрудненою і вже не придатна для подальшого її використання людьми чи тваринами у своїй життєдіяльності. Це забруднення впливає не тільки на людей, чи на тварин, а й на всю природу в цілому – рослинний світ стає значно біднішим за рахунок недостачі поживних речовин у водних ресурсах. Також забруднення води відбувається безпосередньо від життєдіяльності людей – такі відходи, як пластик потрапляють у річки, моря, океани. Ще одним зі способів є атмосферне забруднення води – всі викиди шкідливих речовин та парникових газів в атмосферу з дощами забруднюють і воду. [2]

Тож в силу всіх цих факторів перспективним є розробка різних способів очищення води. І логічним буде використання морської води, так як запаси прісних вод на планеті різко зменшуються, а рівень океану росте. [3]

Морська вода є не тільки забрудненою, а й соленою, що робить її непридатною для застосування в життєдіяльності людей і тварин. І для вирішення цієї проблеми пропонується установка для очищення та опріснення морської води, в якій застосовано комплекс способів очищення води, а саме: очищення її від твердих частин, опріснення, знезараження та інші способи очищення для відновлення її характеристик щодо вмісту поживних речовин. Але дана установка має одну ключову відмінність від усіх існуючих установок для опріснення води – наявність у ній ультразвукового розпилювача для збільшення площі випаровування рідини. Технологічний процес роботи установки буде таким: попередня очистка води від твердих часток шляхом її фільтрування, підігрів води, розпилення води за допомогою ультразвукового розпилювача, видалення солей з дрібнодисперсного аерозолю під час його падіння у вертикальній колоні, що підігрівається, осідання залишків аерозолю на розігріті поверхні для повного випаровування води, конденсація пари, знезараження води, видалення іонів важких металів з очищеної води. Конструкція установки виконана з термостійких матеріалів, що дозволяє зменшити енергозатрати при її роботі та має таку форму, що дозоляє не використовувати компресор для перекачки пари до місця її конденсації.ії.

Ключові слова


Вода; морська вода; опріснення; знесолення; ультразвук

Посилання


1. Глобальні проблеми світу. Атлас/ Міжнародний банк реконструкції та розвитку// К. : ДНВП «Картографія», 2009. - 144 с.

2. Про затвердження Методики розроблення оцінки впливу на навколишнє природне середовище для об’єктів поводження з твердими побутовими відходами: Наказ Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 10.01.06 № 8.

3. Левківський С. С., Падун М. М. Раціональне використання і охорона водних ресурсів. — К.: Либідь, 2006. — 280 с.